Борис Андрійович Шрамко – «батько більської археології», історик, археолог, фахівець у галузі археології доби раннього залізного віку Східної Європи, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України (2001).
Народився 17 січня 1921 року у м. Гомель, Білорусія. У 1939 році вступив на історичний факультет Харківського університету. Того ж року взяв участь у першій у своєму житті археологічній експедиції. Навчання перервала Друга світова війна. У 1942 – 1944 роках проходив службу у лавах Червоної Армії артилеристом у 830 артилерійському полку 305-ї стрілецької дивізії, спочатку рядовим бійцем, потім командиром батареї.
У 1943 році у боях під Харковом був важко поранений, після лікування в госпіталі знову повернувся на фронт. У 1944 році після чергового важкого поранення старшого лейтенанта Шрамка демобілізували. У 1949 році закінчив історичний факультет Харківського університету.
Дисертації
Захистив кандидатську дисертацію «Пам’ятки скіфського часу в басейні Сіверського Дінця» (1953) та докторську дисертацію «Господарство лісостепових племен Східної Європи у скіфську добу» (1966). Уся трудова діяльність Бориса Шрамка пов’язана з Харківським університетом ім. В. Н. Каразіна, якому він віддав понад 60 років, пройшовши шлях від викладача (1950) до професора (1967).
З 1965 по 1976 p. – заступник декана з наукової роботи. З 1971 р. – член Польового комітету при Інституті археології АН УРСР. Впродовж 1965 – 1977 рр. був завідувачем кафедри історії Стародавнього світу та археології. Протягом 1977 – 2005 рр. Шрамко Борис Андрійович працював професором кафедри історіографії, джерелознавства та археології. З 1958 до 1995 року керував археологічними розкопками на Більському городищі (Полтавська область).
Помер 8 липня 2012 року у м. Харкові. Наукова діяльність. Досліджував ранню залізну добу, пам’ятки скіфського періоду в Україні. Основні наукові інтереси Шрамка визначилися під час широкомасштабних розкопок пам’яток доби бронзи, передскіфського й скіфського періодів та середньовіччя.
Важливий здобуток Бориса Андрійовича Шрамка
Учений протягом 50-ти років керував Сіверсько-Донецькою і Скіфо-Слов’янською експедиціями Харківського університетуту, польовими роботами яких були охоплені території Вінницької, Донецької, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей України, Бєлгородської і Курської областей Росії. Важливим здобутком Бориса Андрійовича Шрамка є матеріали понад 40-річних розкопок Більського городища, в результаті яких досліджено близько 50 тис. м².
Вагомим напрацюванням є ґрунтовні розробки проблем походження скіфської культури, етногеографії, соціальної історії та економіки Скіфії, металургії та ковальської справи, технології бронзоливарного та ювелірного виробництва, торгово-економічних зв’язків племен і народів півдня Східної Європи доби раннього заліза.
Результати польових досліджень та наукових пошуків археолога:
- визначив місце розташування міфічного міста Гелон, з яким дослідник асоціює Більське городище;
- відкрив нову археологічну культуру доби пізнього бронзового віку і передскіфського періоду, що отримала назву бондарихинська;
- вивчення історії господарства племен Скіфії, насамперед історії рільництва, тваринництва, ремесел, домашніх промислів, торгово- економічних зв’язків різноманітних племен і народів півдня Східної Європи скіфської доби;
- дослідження стародавньої металургії з використанням результатів металографічних, спектральних, хімічних і рентгеноструктурних аналізів, які вчений започаткував в Україні;
- вивчення металургії заліза і ковальської справи у Скіфії з відкриттям використання флюсів місцевими металургами, цементації залізних заготовок;
- відкриття перших у Східній Європі виробів з метеоритного і металургійного заліза, чавуну, найдавніших залізоплавильних горнів; дослідження питань технології бронзоливарного та ювелірного виробництв, хімічного складу виробів з кольорових металів Лісостепової Скіфії;
- дослідження проблеми походження скіфської культури, етногеографії Скіфії; вивчення питань ідеологічних уявлень лісостепових землеробських племен доби раннього залізного віку, їх соціальної історії;
- впровадження у життя охоронних і науково-рятівних археологічних досліджень на об’єктах різних епох під час господарського будівництва на Слобожанщині та Полтавщині за радянської доби.
Внесок ученого
Великим внеском ученого у розвиток вітчизняної археології є створення наукової школи дослідників раннього залізного віку Східної Європи. З 1967 року Шрамко Б. А. – член Міжнародного комітету ЮНЕСКО з вивчення стародавньої металургії заліза, історії землеробства та землеробських знарядь. Виступав з науковими доповідями на міжнародних конференціях у Франції, Німеччині, Чехословаччині. Автор понад 300 опублікованих та архівних наукових, науково-популярних та методичних праць, у тому числі монографій. Був членом спеціалізованої ради історичного факультету ХДУ і спеціалізованої ради Інституту археології АН України, членом редколегії «Вестника Харьковского университета» (серія «Історія»), членом редколегії республіканської збірки «Археологія».
Під науковим керівництвом Б. А. Шрамка захищені 7 кандидатських дисертацій. Почесний професор Харківського університету (1996), почесний громадянин м. Харків (2005). Нагороджений багатьма медалями та орденами, серед них – два ордени Червоної Зірки (1943, 1945) та орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2002). У 1996 р. першому в ХДУ йому було надано звання «Заслужений професор ХДУ». У складі кафедри Шрамку Б. А. у 1997 році була присуджена Республіканська премія імені Дмитра Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців. У 1989 році Б. А. Шрамко був визнаний переможцем конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена». У 2001 році нагороджений знаком «Відмінник освіти України». Заслужений діяч науки і техніки України (2001).
Основні друковані праці
- Кераміка Салтівської культури // УЗХУ. – 1959. – Т. 100: Тр. іст. ф-ту. – Т. – С. 241–267.
- Древности Северского Донца. – X.: Изд-во Харьк. ун-та, 1962. – 402 с.
- История первобытного общества : учеб. пособие для студ. ист. ф-та ХГУ. – X.: Изд-во Харьк. ун-та, 1972. – 199 с.
- Про час появи орного землеробства на півдні Східної Європи // Археологія. – 1972. – № 7. – С. 25–35.
- Начальный этап обработки железа в Восточной Европе: (Доскифский период) / Б.А.Шрамко, Л.Д.Фомин, Л.А.Солнцев // СА. – 1977. – № 1. – С. 57–74.
- Справочник по археологии Украины: Харьковская обл. / Б.А.Шрамко, В.К.Михеев, Л.П.Грубник-Буйнова. – К.: Наук. думка, 1977. – 153 с.: ил. – Библиогр.: С. 141–146.
- Археология раннего железного века Восточной Европы: учеб. пособие. – X.: Изд-во Харьк. ун-та, 1983. – 134 с.
- Из истории скифского вооружения // Вооружение скифов и сарматов: сб. науч. тр. – К., 1984. – С. 22–39.
- Бельское городище скифской эпохи: (город Гелон). – К.: Наук. думка, – 184 с.
- Die Osteuropaische Steppe und Waldsteppe in ihren Wechselbezlihungen wahrend der Fruhen Eisenzeit // Archaeologische Mitteilungen aus Iran. – Berlin, 1992. – Bd. 25. – S. 47–63
- Tilling Implements of Sounth Eastern Europe in the Bronze Age and Early Iron Age // Tools and Tillage. – Copenhagen, 1992. – Vol. 7, № 1. – P. 48–64.
- Исследование биметаллического ножа из погребения катакомбной
культуры / Б.А.Шрамко, Ю.Г.Машкаров // Рос. археология. – 1993. – № 2. – С. 163–170. - Основні підсумки досліджень Більського городища // Зап. Наук. т-ва ім. Т.Г.Шевченка. – Львів, 2007. – Т. 253: Праці археологічної комісії. – С. 323–334.
- Рождение Харькова / Б.А.Шрамко, В.В.Скирда. – Х.: Схід.-регіон. Центр гуманіт.-освіт. ініціатив, 2004. – 118 с.
Також представлені дослідники, такі як Євген Васильович Черненко та Василь Олексійович Городцов.