Адреса: 38600, вул. Покровська, 13, смт Котельва
E-mail: bilsk_gelon@ukr.net
Тел.:+38 (099) 057 52 74, (05350) 2 22 04

Територія Більського городища

Площа Більського городища становить близько 5000 га.

До складу грандіозної пам’ятки входить Східне, Західне та Куземинське укріплення. Усі вони об’єднані в єдину систему валами Великого укріплення Більського городища.  

Загальна протяжність рукотворних земляних валів складає майже 37 км.

Маршрут Котелевщини

Дорога до Більського городища зі сторони Котельви пролягає через річку Ворскла обабіч Котелевського дендропарку – загальнодержавного значення площею 196 га. На території дендропарку ростуть 75 видів дерев та чагарників, 467 видів трав’янистих рослин (серед них – чимало рідкісних). Є близько 60 видів лікарських рослин. Так як територія парку – це широколистяні ліси, заплавні луги, степові схили і соснові насадження. Саме тут, в урочищі Рубіжному, можна на власні очі побачити, де знаходилася колишня межа Речі Посполитої і Гетьманщини та Московського царства і Російської держави. Звідси відкривається дивовижний краєвид на Ворсклу та околиці Більського городища.

Барвінкова гора

На захід від лісопарку розташована ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – «Барвінкова гора» площею 15 га. Під її схилами струменить Більське джерело – свідок однієї з найбільших битв ХІV століття у Східній Європі. За легендою, після битви з татарами на Ворсклі у далекому 1399 році кришталевими водами із джерела омивав свої рани литовський князь Вітовт.

Барвінкова гора прилягає до Східного укріплення, яке, починаючи з V ст. до н. е., відігравало провідну роль у всій системі городища. З цього випливає, що саме тут археологами було віднайдено розміщення садиб, ремісничі квартали, прокладання вулиць, а також відкрито храм і з’ясовано факт існування серед осілого населення культу родючості та проведення свята честь бога Діоніса.

Східне укріплення

Поселення на Східному укріпленні функціонувало протягом трьох століть (друга половина VI ст. до н. е. – кінець IV ст. до н. е.).

Його загальна площа складає 77,6 га. Висота валів сягає 3-4 м,а глибина ровів у давнину дорівнювала 4 м. Із зовнішнього боку оборонні споруди доповнені ескарпованими схилами.

Починаючи з V ст. до н. е., це поселення відігравало провідну роль у всій системі городища.

Східне укріплення – найбільш вивчена частина Більського городища. На сьогодні археологічно розкопані близько 5 га. На дослідженій площі відкриті господарські, житлові та культові споруди, бронзоливарна, ковальська та кісткорізна майстерні, залишки дерев’яного храму.

На поселенні знайдено рештки бронзоливарних майстерень з печами для плавлення металу, різноманітна сировина, напівфабрикати, браковані вироби та різні знаряддя (напилок зі слідами обробки бронзи, уламки ливарних форм для відливання блях та вістер стріл, штамп для виготовлення золотих платівок, які пришивали на одяг тощо). Місцеві жителі широко застосовували цементацію, ковальське зварювання заліза та сталі. Із місцевої руди бурого залізняка виготовляли різні вироби (ножі, шила, сокири, вудила, псалії, долота, свердла, різці, списи, кинджали, мечі та ін.). Виявлено також численні докази високого рівня розвитку місцевого ремесла, яке було пов’язане з обробкою кольорових і благородних металів.

Крім простого і лискованого кухонного та столового посуду, місцеві гончарі виготовляли з глини художні вироби. Під час археологічних досліджень тут знайдено багато антропоморфних, зооморфних, орнітоморфних та інших статуеток. Серед численних знахідок виділяється колекція глиняних культових статуеток та вотивних предметів, що свідчать про поширеність серед місцевих племен культу родючості.

Значна кількість античних імпортних речей (амфори, прикраси з дорогих металів, персні, монети, чорнолаковий столовий посуд, скляні й керамічні флакони для парфумів та ін.) вказує на розвиненість торговельних відносин з грецькими колоніями Північного Причорномор’я. Жителі городища вели активну торгівлю з полісами Північного Причорномор’я, які постачали сюди товари з віддалених центрів (Іонія, Аттіка, Самос, Родос, Мілет, Хіос, Лесбос, Фасос, Кос, Сінопа, Гераклея). Вигідне географічне положення городища дозволяло використовувати розгалужену систему річкових шляхів (Ворскла (Пантікапа) – Дніпро(Борисфен) – Дніпро-Бузький лиман) та суходільних шляхів (Муравський, Ромоданівський).

Більське городище є єдиною пам’яткою в Лісостепу, куди грецький імпорт потрапляв упродовж всього скіфського періоду.

Перед в’їздом у Східне укріплення розміщений оглядовий майданчик зі сторожовою альтанкою, звідки видніється розкішна панорама Котельви. Неподалік розташована репліка скіфського житла. На суміжній ділянці знаходиться дерев’яна альтанка для відпочинку, поряд з якою встановлено дерев’яні скульптури «скіфських богів».  І зовсім неподалік, на валах Великого укріплення, росте легендарний 400-річний Дуб Сковороди.

Західне укріплення

Західне укріплення Більського городища є пам’яткою археології, площа якого складає близько 86,5 га. Воно розташоване за 4 км від Східного укріплення.

У другій половині VIII ст. до н. е. на схилі правого берега р. Суха Грунь мігранти з Дніпровського лісостепового Правобережжя заснували кілька невеликих поселень. Саме з їх появою на території Дніпровсько-Донецького міжріччя завершився процес переходу від бронзового до залізного віку.

На території Західного укріплення нараховується 54 зольники, під якими розкриті житлові, господарські та культові споруди та численні предмети матеріальної культури доби раннього залізного віку.

Поселення функціонувало з кінця VІІІ ст. до н. е. по V ст. до н. е.

Починаючи з XVI століття видобуток селітри був одним з найважливіших промислів на Лівобережжі, зокрема на Полтавщині. Селітра була необхідна як складовий матеріал при виготовленні пороху. Її добували з майданів — залишків насипів і поховальних ям великих курганів або могил.

На початку XVII ст. на території Більського городища виникає поселення селітроварів. Вони активно розробляли кургани, чорноземний ґрунт і культурні нашарування городища для отримання селітри.

Західне укріплення найбільше постраждало від данного промислу. Саме на цій територіїселітровари перекопали значну частину нашарувань і валів. Здебільшого, вони брали ґрунт із зольників стародавніх поселень, у тому числі використовували гомогенно збагачений рештками діяльності людини чорнозем з округи, який також давав при виваренні селітру.

Краєвиди та флора валів Західного укріплення зачаровують колоритом та розмаїттям рослинного світу – тут можна побачити чимало трав та квітів, які занесені до Червоної книги України (ковила, льон шорсткий, сон-трава, горицвіт тощо).

Куземинське укріплення

Куземинське укріплення розташоване на півночі Більського городища, його площа складає близько 15 га. На сьогодні воно є найменш дослідженою пам’яткою у складі Більського археологічного комплексу. Це зумовлено значним залісненням території, що ускладнює проведення археологічних розкопок.

Пам’ятка займає мис правого корінного берега р. Ворскла та мис першої надзаплавної тераси. Укріплення складається з двох частин, об’єднаних валами Великого Більського городища.

Дослідження оборонних споруд Куземинського укріплення здійснювалось у 2014 році спільною експедицією ІА НАНУ та ІКЗ «Більськ». За результатами розкопок стратиграфічно у функціонуванні рову та валу можна виділити один будівельний період. Рів не чистився та не поновлювався, він повністю заплив ще у скіфський час. Увесь комплекс Куземинського укріплення був створений фактично одночасно. Однак внаслідок певних причин (наразі ще нез’ясованих) незабаром був покинутий і не модернізувався.

Про краєвиди валів Більського городища

На захід від поселення знаходиться долина р. Суха Грунь. Саме на цій тероторії проживають сімейства бабаків, можна спостерігати за їхньою поведінкою з безпечної відстані для тварин.

Скіфи на території України

У період розкопок відвідувачі Більського городища мають унікальну можливість взяти участь в археологічних дослідженнях і навіть спробувати попрацювати лопатами та іншими археологічними інструментами.

Також можливі послуги зі створення умов для організованого туризму та відпочинку. 

Окрім цього, для туристичних груп, за наявності відповідних умов, можуть бути організовані театралізовані екскурсії городищем – «діонісії», де  подорожніх зустрічають скіфська цариця, сам «батько історії» Геродот та бог вина і покровитель Гелону Діоніс. Тут же пропонують до дегустації авторські вина місцевих виробників.

Ландшафти Більського городища

Територія Більського городища має неймовірні природні та історичні ландшафти, що нікого не залишать байдужим. Завітайте до Історико-культурного заповідника «Більськ» і скористайтесь чудовою нагодою побачити і відчути славне історичне минуле нашого краю, а також насолодитися мальовничими краєвидами полтавської землі та відпочити душею і тілом!

НазваЦіна
Надання екскурсійних послуг
(НА ТРАНСПОРТІ ЗАМОВНИКА)

Тривалість екскурсії – 2,5 год.
210 грн з групи

(група від 1 до 15 людей)
Надання екскурсійних послуг (ВЕЛОЕКСКУРСІЯ)
*з власним велосипедом

Тривалість екскурсії – 6-9 год.
500 грн

(група від 1 до 10 людей)

Якщо ви хочете замовити екскурсію, то перейдіть за посиланням, натиснувши сюди, або оберіть вкладку “Контакти” для інших варіантів зв’язку з нами.

Поділитись: